Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра ІСМ Звіт До лабораторної роботи №6 З курсу: «Комп’ютерні системи обробки текстової та графічної інформації» На тему: «Обробка растрових зображень засобами Adobe Indesign»  Львів-2017 Інтерфейс програми InDesign / Панель інструментів - Містить інструментарій, що використовується при роботі з документом. Рядок меню – тут розміщені основні команди InDesign. Вони розділені на пункти меню: File (Файл), Edit (Редагування) і т. д. Лінійки вікна документу - вертикальна і горизонтальна, вони дозволяють оцінювати розміри об'єктів на сторінці, а також служать для створення направляючих. Відображення допоміжних елементів Режими відображення Відображення вікон Панель управління - її вміст непостійний і нефіксований. На панель виводяться різні налаштування в залежності від обраного інструменту і виділеного об'єкта. Сторінка документа Монтажне поле документа – на ньому під час створення макету можна зберігати об’єкти, що належать документу. Монтажний стіл також надає додатковий простір уздовж країв документа для розширення об'єктів за межі сторінки. Використовуючи монтажний стіл в якості розширення робочої області, можна імпортувати безліч зображень або текстових файлів і зберігати їх на монтажному столі до тих пір, поки вони не будуть потрібні Рядок стану Плаваючі палітри - Adobe InDesign містить близько 40 плаваючих палітр, що виконують найрізноманітніші функції. Деякі з них чисто інформативні та надають відомості про документ або окремий об'єкт, з яким ми працюємо; деякі палітри використовуються для виконання різних дій і налаштувань об'єктів програми. Палітри називаються плаваючими тому, що їх розмір і положення не є чимось визначеним. Ми можемо перетягувати палітри за допомогою миші в будь-яке місце, і навіть «пристиковувати» їх до кордону вікна програми, що дозволяє додатково економити простір на екрані. Лінії прокрутки 2. Відкриваю програму Adobe InDesign. Створюю нову публікацію. Вибираю команди меню «Файл» > «Створити» > «Документ...». Після цього на екрані з’являється діалогове вікно «Новий документ», що містить розділи «Параметри документа» та «Поля і колонки», за допомогою яких можна налаштовую розмір сторінки, поля та колонки за допомогою єдиного діалогового вікна. Ці параметри можна змінити в будь-який час. Задаю параметри: кількість сторінок – 4, розворот, формат сторінки – А4, колонки – 2, ширина- 205 мм, висота – 280. / Рис.1. Параметри нового документа / Рис.2. Створений новий документ 3.Створюю колонтитули Колонтитулом (від франц. Colonne – стовпець і лат. Titulus – напис, заголовок) називаються заголовні дані, що поміщаються над або під текстом кожної сторінки. За допомогою колонтитулів можна підсилити єдність всієї публікації. Місце розташування постійних колонтитулів приймається відповідно до типу вимкнення заголовків у тексті. Колонтитули повинні легко відрізнятися від основного тексту. Можна порекомендувати для колонтитулів курсив або капітель того ж шрифту, що й основний текст. Для того, щоб колонтитули були розміщені симетрично і вирівняні по одному рівня, потрібно скористатися направляючими. Горизонтальні направляючі створюються простим перетягуванням при лівій натиснутій клавіші миші з верхньої горизонтальної лінійки, вертикальні направляючі – відповідно з вертикальної лінійки. / Рис3. Створені колонтитули 4. Створюю нумерацію сторінок. Створюю автоматичну нумерацію сторінок. Для цього я створюю текстовий фрейм в лівому нижньому кутку лівої сторінки і натискаю в ньому інструментом Текст. Потім переходжу в меню Текст/Вставит специальный символ/Маркеры/Номер текущей страницы або просто натискаю поєднання клавіш Alt+Shift+Ctrl+N. У фреймі з'явиться буква «А». Це означає, що було створено для поточного шаблона автоматичну нумерацію сторінок. / Рис.4 Створений номер сторінки 5. Розташування тексту Фрейми програми InDesign можуть містити текст (у текстовому фреймі) або графіку (у графічному фреймі), фрейм визн...